Болотенко Олександр Олександрович 15.07.1978 - 01.04.2019

Біографія

Олександр Болотенко, народився 15 липня 1978 р. в с. Калинівка на Одещині.

В 1984 р. сім’я переїхала в с. Басівка на Львівщині.
Після закінчення в 1995 р. Годовицької середньої школи, Олександр вступив до Одеського військового інституту Сухопутних військ. Після його закінчення за розподілом служив 6 років у 24 ОМБр в Яворові.

Весною 2015 р. добровольцем встав на захист своєї держави. З 1 квітня 2015 р. – командир 2-ої механізованої роти 5-го мехбатальйону 30 ОМБр, яка згодом увійшла до складу новоствореної 54 окремої механізованої бригади. Служив на посаді командира 2-роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр, у 2016-2017 – заступник командира 1-го батальйону з тилу.

Олександр пройшов усю лінію фронту. Учасник боїв на Світлодарській дузі (смт Луганське). Разом з побратимами виконував бойові завдання в м. Золоте, смт. Троїцьке, Станиці Луганській, м. Попасна.

Позивний Олександра «Говерла», друзі-побратими називали його «Сан Санич».

Справжній патріот України, надійний командир, вірний друг, добра і щира людина, чудовий і люблячий батько, дбайливий і турботливий син. Таким пам’ятатимуть «Говерлу» всі, хто його знав, з ким він дружив та хто його любив.

Останні місяці служив в м. Попасна Луганської області, потрапив до шпиталю із запаленням легенів.
1 квітня 2019 року у Харківському військовому госпіталі внаслідок інсульту помер.
Залишились батьки, брат і донька.

Нагороди

Медаль «10 років сумлінної служби» - за виконання військових обов'язків та вислугу 10 років у календарному обчисленні.
Орден "За вірність присязі" - за мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов'язку.
Медаль "Захисникам вітчизни".
Нагрудний знак «Учасник АТО» - за безпосередню участь у бойових зіткненнях в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, оборону української землі від російсько-терористичних військ.

(Могила Олександра Болотенко на кладовищі с. Басівки Львівського району, Львівської області)